Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бобирець

Бобирець, -рця, бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБИРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБИРЕЦЬ"
Бубнявіти, -вію, -єш, гл. Бухнуть, разбухать.
Вертипорох, -ха, м. Вѣтренникъ, вертопрахъ. Вх. Зн. 6.
За́стайка, -ки, ж. Жилище пастуха гуцула въ полони́нах. Cм. стайка. Шух. І. 215.
Звіркува́тий, -а, -е. Звѣрообразный, звѣроподобный.
Инч, и́нче, нар. = инше.
Лиході́й, -дія, м. Злодѣй. Ведено з ним двох лиходіїв на смерть. Єв. Л. XXIII. 32.
Пліщ, -ща, м. = лящ 1. Вх. Пч. II. 18.
Потовпити, -плю, -пиш, гл. Умѣстить, помѣстить.
Сизоорленький, -а, -е. Сизый какъ орелъ? Ви, голубці сизокриленькії, сизокрилі, сизоорленькії. Грин. ІІІ. 389.
Шаповал, -ла, м. 1) Шерстобой, войлочникъ. К. (О. 1861. II. 8). Не шаповал душу вложив. Ном. № 1587. 2) Шапочникъ, дѣлающій войлочныя шапки.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОБИРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.