Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовгарка

Бовгарка, -ки, ж. Загонь для скота, то же, что и загорода. Шух. І. 186.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВГАРКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВГАРКА"
Багривий, багрий, -а, -е. Темнокрасный. Желех.
Базувати, -зую, -єш, гл. Играть на контрабасѣ. МУЕ. III. 57.
Валів, -лова, м. = валиво. Натягни води до валова. Вх. Зн. 5. Ацю до валова. Фр. Пр. 135.
Вибрехати, -ся. Cм. вибріхувати, -ся.
Дія́кон, -на, м. = Дякон. Священники-діякони повелять дзвонити, тоді об нас перестануть люди говорити. Чуб. V. 152.
Заляка́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Испугаться. А я молоденька залякалася, та в новую світлоньку заховалася. Чуб. V. 19.
Значно нар. 1) Значительно. 2) Видно, замѣтно. Значно, що господарь. Федьк. II. 80. Все ж тото буде на мому личеньку значно. Грин. III. 558. 3) Знатно.
Поставець, -вця́, м. Родъ сосуда для питья изъ него. Журба в шинку мед-горілку поставцем кружала. Шевч. 49.
Срібнястий, -а, -е. Серебристый. Вх. Лем. 469.
Тикало, -ла, м. 1) Говорящій на «ты». Шейк. 2) с. Родъ игры и палочка, употребляющаяся въ этой игрѣ. КС. 1887. V. 479. Чуб. III. 88.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВГАРКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.