Бадилля, -ля
Богомазів, -зова, -ве Относящійся къ иконописцу, къ плохому живописцу, принадлежащій ему.
Викохуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. викохатися, -хаюся, -єшся, гл.
1) Взлелѣиваться, взлелѣяться, воспитаться. Я виросла, викохалась у білих палатах.
2) Вырастать, вырости хорошо, взлелѣяться. Дарма, що в кріпацтві була, а голос викохався.
Дяконі́внин, -на, -не. Принадлежащій дочери діакона.
Кабинетний, -а, -е. Кабинетный. То велика помилка кабинетних людей, польських політиків.
Курити, -рю́, -риш, одн. в. курну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Курить. Отто Гонта з Залізняком люльки закурили. Страшно, страшно закурили! І в пеклі не вміють оттак курить. Дурень нічим ся не журить: горілку п'є та люльку курить. 2) Дымить. Не курила, не топила, — на припічку жар-жар. 3) Пылить. Не кури бо так вимітаючи, — курить, як чорт дорогою! 4) Мчаться, подымая за собою пыль. Курить, як чорт од какаріку. Як ось... із Переяслава до Сомка гонець курить. 5) Кутить, пьянствовать. Троянці добре там курили: дали приманку всім жінкам, по вечерницях всі ходили, просвітку не було дівкам.
Повіс, -су, м. Отвѣсъ.
Роспотворити, -рю, -риш, гл. Избаловать, распустить. Лихо не вморе, а роспотворе.
Сидячий, -а, -е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого.
Тирса, -си, ж.
1) Древесные опилки.
2) Раст. Ковыль, Stipa capillata L. Жита похилились, де паслися ваші коні, де тирса шуміла.
