Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блявкати

Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯВКАТИ"
Бренчка, -ки, ж. Раст. Rhinantus crista galli. Вх. Уг. 228.
Вербунковий, -а, -е. Къ вербованію относящійся. Желех.
Гладищечка, -ки, ж. Ум. отъ гладишка.
Незмилитися, -люся, -лишся, гл. = знеми́литися, її горе ззіло... світ їй незмилився. Г. Барв. 113.
Пилипівка, -ки, ж. Рождественскій постъ. У пилипівку день до обіда. Ном. № 501.
Поблискати Cм. поблискувати.
Пообкладувати, -дую, -єш, гл. = пообкладати.
Поприблуджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. То-же, что и приблудитися, но о многихъ.
Пострашитися, -шимо́ся, -те́ся, гл. Испугаться. Вони пострашились, не мали де сховатись та повлазили в грубу. Чуб. II. 669.
Розледачитися, -чуся, -чишся, гл. = розледачіти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.