Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блявкати

Блявкати, -каю, -єш, гл. Говорить вздоръ. Cм. блякати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 76.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯВКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯВКАТИ"
Безра́дісний, -а, -е. Безотрадный.
Дри́за да́ти. Побѣжать, убѣжать. Як дав дриза, дак так тілько п'ятами залопотів.
Жи́тяний, -а, -е. 1) Сдѣланный изъ ржаной соломы. Дала йому мати житяную пужку. Чуб. ІІІ. 321. Жи́тяна кві́тка. Букетикъ изъ колосковъ ржи. КС. 1897. VII. 79. 2) Съ примѣсью ржи. Гарна була в його пшениця (на полі), тільки житяна. Черк. у.
Кишечка, -ки, ж. Ум. отъ кишка.  
Нечепура, -ри, об. Неряха. Та то, каже, така нетіпаха, нечепура — куди їй. Рудч. Ск. II. 48.
Обвертати, -таю, -єш, сов. в. обверну́ти, -ну́, -неш, гл. = обгортати, обгорнути.
Повкладатися, -даємося, -єтеся, гл. Улечься (о многихъ). К. Досв. 93. Повечерявши, старі люде спать повкладались. К. ДС. 13.
Покрикувати, -кую, -єш, гл. Вскрикивать; покрикивать. А князь аж синій похожає та сам несмілим наливає та ще й покрикує: віват! Шевч. 326. Вона все покрикує на мене: «Та хутче ж бо, хутче!» МВ. (О. 1862. III. 38).
Порозгризати, -за́ю, -єш, гл. Разгрызть (во множествѣ).
Хворостити, -щу, -стиш, гл. Бить хворостиной, розгой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯВКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.