Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бовкунчик

Бовкунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бовкун. 2) Привѣска у серьги.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 78.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВКУНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОВКУНЧИК"
Видовбати Cм. видовбувати.
Віддихання, -ня, с. Отдохновеніе. Пішов у темний лужок на віддихання. Чуб. V. 773.
Дзиндзоо́кий, -а, -е. Близорукій. Та в нас дівка була дзиндзоока. Полт. у.
Дре́ґес, -са, м. = дриґез. Він кладе дреґес за губу.
Зізва́ти Cм. ззивати.
Куляга, -ги, ж. = куля 4. Вх. Лем. 430.
Наї́здитися, -джуся, -дишся, гл. Наѣздиться. Дарованим конем не наїздишся. Ном. № 4614.
Осуда, -ди, ж. Осужденіе, оговоръ. Смерть не так страшная, як осуда людськая. Чуб. V. 397.
Роїти, рою, -їш, гл. Выпускать рой. Ой де ж ми будем присаду мати, рої роїти і меди носити. Чуб. III. 392.
Увиснути, -сну, -неш, гл. Повиснуть, зацѣпиться. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОВКУНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.