Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блягузкати

Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗКАТИ"
Бойня, -ні, ж. Драка. Дивись, яка онде бойня. Кіев. г.
Залю́ляти, -ляю, -єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю. Мил. 37.
З'ї́сти, з'їм, з'їси, гл. = ззісти.
Капкан, -ну, м. Канканъ. Капкан її (лисицю) за хвіст. Мнж. 2) Ум. капкане́ць. Желех.
Клишоногий, -а, -е. Косолапый.
Мези́нець, -нця, и пр. Cм. Мизинець и пр.
Озвати, -ся. Cм. озивати, -ся.
Підгін, -го́ну, м. на підгін поїхати чумакам. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ.
Погребовий, -а, -е. 1) Похоронный. 2) Бывшій на погребеніи, похоронахъ. По погребі запросив... усіх погребових на гостину, щоби за грішну душу випили та дещо перекусили. ЕЗ. V. 170.
Черешник, -ка, м. Черешневая заросль. Цвинтар заріс черешником. МВ. І. 106.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯГУЗКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.