Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блягузкати

Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗКАТИ"
Головчастий, -а, -е. 1) = головатий 2. Черниг. у. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Kolb. І. 49, 48. Шух. І. 161.
Гру́д, -да, м. Возвышенность, холмъ. Ум. Грудо́к. На грудку як посіє, то буде картопля. Н. Вол. у. Грудо́чок. Ой у лісі, в Берестечку, там стояла коршомка на грудочку. АД. І. 116.
Дзмій, -мі́я, м. дзміїха, -хи, ж. = Змій, зміїха.
Друкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Печататься. Друкується тепер усе, що можна було знайти і надрукувати. Передмова до Кобзаря Шевченкового вид. Кожанчикова, стр. 1.
Забабува́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Начать акушерствовать. 2) Заработать акушерствомъ.
Забо́вкати, -каю, -єш, гл. Начать звонить.
За́вше нар. = завжде. У мене чари завше готові: білеє личко, чорнії брови. Чуб. V. 75.
Неталан, -ну, м. Несчастіе, неудача. І неталан наш, і талан, як кажуть люде — все од Бога. Шевч. 525.
Подувчитися, -чуся, -чишся, гл. Вздуться. Подувчилися сливки од хробачків. Вх. Лем. 452.
Стріскати, -каю, -єш, гл. Сожрать.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯГУЗКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.