Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блягузкати

Блягузкати, -каю, -єш, гл. Молоть вздоръ, болтать.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯГУЗКАТИ"
Бискупщина, -ни, ж. Епископскія владѣнія.
Болько нар. Больно. Болить болько моя головонька. Чуб. V. 442.
Валькувати, -ку́ю, -єш, гл. 1) Дѣлать изъ глины стѣны постройки. Камен. у. 2) Обмазывать стѣны толстымъ слоемъ глины. Чуб. VII. 380. Сим. 129.
Кояшник, -ка, м. Скупщикъ птицъ, ѣздящій для этого съ койцем въ селахъ. ЗЮЗО. І. 288.
Плянта, -ти, ж. Ровное мѣсто? Сплянтували ліс, плянту зробили, що й корня не видно. Чуб. II. 183.
Покутатися, -таюся, -єшся, гл. Окончить работу. Дехто вже покумався та люльку курить. Федьк.
Попихкати, -каю, -єш, гл. 1) Попыхтѣть. 2) Подымить трубкой курительной.
Причепенда, -ди, об. = причепа. Чого ти в'яжешся, причепендо? О. 1861. XI. Кух. 23.
Свистун, -на, м. 1) Свистящій человѣкъ. 2) Дѣтская игрушка: глиняная свистулька въ видѣ птицы или звѣря. 3) Пустой орѣхъ съ отверстіемъ. Був колись оріх, а тепер свистун. Ном. № 1866. Ум. свистунець, свистунчик.
Умірачка, -ки, ж. Моръ среди людей, смерть. Мнж. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯГУЗКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.