Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блякати

Блякати, -каю, -єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Мнж. 176. Cм. блявкати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКАТИ"
В'язочка, -ки, ж. Ум. отъ в'язка.
Досу́кування, -ня, с. Досучиваніе.
Завторува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Завторить. Завторує в срібні нути, аж ю звізди муся чути. Федьк.
Їдження, -ня, с. = їдення. Чуб. II. 582. Драг. 281. За сидження нема їдження. Ном. № 10846.
Калюхатий, -а, -е. Выгнутый наружу. На бербениці та барівки треба калюхатих — вигнених доґів, бо ті судини у середині ширші. Шух. І. 250. калюхата пила. Пила, пластинка которой съ того края, гдѣ зубья, дугообразна. Шух. І. 175.
Маці́цький Cм. маціненький.
Побіднішати, -шаю, -єш, гл. Сдѣлаться бѣднѣе.
Попки мн. Раст. Trifolium pratense L. ЗЮЗО. І. 139.
Трупіна, -ни, ж. Слои древесины. Шух. І. 176.  
Фи́скавка, -ки, ж. Гадюка черная, Pelias berus L. Вх. Зн. 75.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.