Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блякати

Блякати, -каю, -єш, гл. Болтать, врать, сплетничать. Мнж. 176. Cм. блявкати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКАТИ"
Гуща́к, -ка, м. Кусты, густой кустарникъ. Н. Вол. у.
Далече́нько нар. Ум. отъ далеко.
Золінник, -ка, м. = золільник. Аф. 460. Ум. золінничок.
Мення́ти, -ня́ю, -єш, гл. Именовать. Як вони себе менняли, чи святими, чи як, — не знаю. Павлогр. у.
Мло́сний, -а, -е. 1) Располагающій къ истомѣ, томительный, душный (о днѣ): Сьогодні день дуже млосний. Кіевск. у. 2) Тошный, обморочный.
Піганистий, -а, -е. Пѣгій, пестрый. Вх. Зн. 48.
Полисіти, -сію, -єш, гл. Облысѣть. Пуста голова а ні полисіє, а ні посивіє. Ном. № 6156.
Понапетльовувати, -вую, -єш, гл. Тоже, что и напетлювати, во во множествѣ.
Провинен, -винна, -не, провинний, -а, -е. Виноватъ, виновенъ. Дівчинонька мила перш мене любила, тепер залишила; скажи мені, що провинен? чи не люблю, як повинен? Чуб. V. 168.
Розцокотатися, -чу́ся, -чешся, гл. = розсокотатися.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.