Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бляхувати

Бляхувати, -хую, -єш, гл. 1) Покрывать жестью. 2) Украшать металлическими пластинками. Вуздечки були не прості, а циганські, бляховані. Екатер. у. 3) У Котляревскаго употреблено въ значеніи: чеканить, выковывать изъ металла. Вокруг же щита на заломах найлуччі лицарські діла були бляховані в персонах. Котл. Ен. V. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯХУВАТИ"
Звірюва́ння, -ня, с. Звѣрскіе поступки. К. Краш. 17.  
Повідвертати, -та́ю, -єш, гл. То-же, что и відвернути, но во множествѣ.
Пробрести, -бреду́, -де́ш, гл. Пробресть (по водѣ). Пробрів річкою до середини, а далі вже ні — глибоко. Харьк.
Пульпак, -ка, м. = индик. Шух. І. 108.
Сінце, -ця в., Ум. отъ сіно.
Терпетина, -ни, ж. Терпентинъ. Шейк.
Тріпотатися, -чу́ся, -чешся, гл. 1) = трепотатися. Каже вовк: «А дивись, собако, чи в мене хвіст трепочеться»? Грин. II. 241. 2) Яриться, метаться, выходить изъ себя. Шейк. Як ся стане тріпотати, тра з хати, втікати. Гол.
Хвітька, -ки, ж. Мантачка. Лебед. у.
Цвяхувати, -хую, -єш, гл. Обивать гвоздиками для украшенія.
Швиргома нар. Швырнувши. Возів (сіна) дванадцять таких увезе, шо тільки достанеш швиргома докинуть. Ном. № 13883.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯХУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.