Гори́цвіт, -ту, м. Раст. Adonis vernalis L.
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Іграшка, -ки, ж. Игрушка, забава. Чужая біда за іграшку. Кішці іграшка, а мишці сльози. за іграшки робити що. Съ легкостью, какъ бы играя, шутя дѣлать что. Зберуться дівчата да гуртом на сіножаті да днів у два, в три за іграшки і повгребають. Під високою скелею блищав на сонці новий гарний панський млин... Четверо коліс неначе залюбки та за іграшки крутились на ясному сонці. Ум. іграшечка.
Лома́ти, -ма́ю, -єш, гл. = ламати.
Опівзати, -за́ю, -єш, гл. Сѣсть верхомъ на коня. Опівзав коня.
Тандитникувати, -ку́ю, -єш, гл. Торговать старыми вещами, быть старьевщикомъ.
Тимчасовий, -а, -е. Временный.
Хапка, -ки, ж. Западня, ловушка.
Хвиґу́ра, -ри, ж. 1) Фигура. 2) Крестъ на дорогѣ. Іде насеред роздорожжя, де три дорогії сходяться і де є три фигури.
Шкареберть II, -ти, ж. = шкопирта.
