Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блякувати

Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКУВАТИ"
Бурмистрівна, -ни, ж. Дочь бургомистра.
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Відригати, -гаю, -єш, сов. в. відригнути, -ну, -неш, гл. Отрыгивать, отрыгнуть.
Згаса́ти, -са́ю, -єш, сов. в. вга́снути, -ну, -неш, гл. 1) Тухнуть, потухнуть, гаснуть, угаснуть. Цілую нічку свічі не згасали. Чуб. V. 732. Свічечка згасне, батенько засне, то й вийду. Мет. 117. Очі згасли, і всю душу темрява покрила. К. Псал. 92. Дуже помилиться той, хто думатиме, що в українському народові згасло всяке життя. Левиц. І. (Правда, 1868, 416). 2) Исчезать, исчезнуть. У нас на Україні зараз після татар і слід їх згас. Левиц. І. (Правда, 1868, 557). Гості хліба не цурались: вже не стало сала. Пирогів стояла миска, но мов не бувала; згас і борщ. Мкр. Н. 17.
Онагр, -ра, м. Онагръ, дикій оселъ.
Підлеглий, -а, -е. 1) Подчиненный. 2) Прѣлый. Підлегле борошно.
Позакликати, -ка́ю, -єш, гл. Зазвать; позвать (многихъ).
Стидов'я, -в'я, с. = стидовище. Оце дожилися! сказано, стидовя людське, та й годі! ні з чого паски спекти. Лубен. у.
Увічливість, -вости, ж. Вѣжливость, привѣтливость, любезность, предупредительность.
Уражатися, -жаюся, -єшся, сов. в. уразитися, -жуся, -зишся, гл. 1) О ранѣ, больномъ мѣстѣ: быть затрагиваемымъ, затронутымъ. 2) Обижаться, обидѣться. 3) Поражаться, поразиться.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.