Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блякувати

Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКУВАТИ"
Бібля, -лі, ж. Родъ рыбы. Кіев. Ум. бібличка.
Виля́ нар. = біля. Вх. Лем. 398.
Голубкатися, -каюся, -єшся, гл. = голубитися. Св. Л. 271.
Гу́сочка, -ки, ж. Ум. отъ гусь, гуска.
Дзвінкоголо́сий, -а, -е. Звучный. К. МХ. 40.
Запомогти́ Cм. запомагати.
Махо́та, -ти, ж. Колебаніе, качаніе.
Позаличковувати, -вую, -єш, гл. Прикрыть плохое лучшимъ (во множ.).
Присліджувати, -джую, -єш, сов. в. присліди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. Прослѣживать, прослѣдить. Дивлюсь, — пішов він у двір; я й пристояв, щоб побачити, що він робитиме, прислідив за ним; а він до дверей: зламав замок та в хату. Новомоск. у.
Убожчати, -чаю, -єш, убожшати, -шаю, -єш, гл. Становиться бѣднѣе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.