Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

блякувати

Блякувати, -ку́ю, -єш, гл. Линять.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БЛЯКУВАТИ"
Гадонька, -ки, ж. Ум. отъ гадка.
Гаманяка, -ки, м. Ув. отъ гаман. Аф. 354.
Заверни́голова, -ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
Ма́жа, -жі, ж. Чумацкій возъ. Приганяє дванадцять пар волів: шість маж соли, а шість риби. Рудч. Ск. II. 143.
Надбо́ркати, -каю, -єш, гл. Подрѣзать немного крылья у птицы.
Ненаїсть, -ти, ж. Ненасытность. Камен. у.
Помочити, -чу́, -чиш, гл. Замочить, помочить. Дощ помочить. Рудч. Ск. І. 170. Скочила, перескочила та хвостик помочила. Ном. № 9878.
Сікунка, -ки, ж. = сікавиця. Вх. Пч. II. 19.
Скуска, -ки, ж. Искусительница? предметъ искушенія? «То, синоньку, скуска» — сказалъ пустынникъ выросшему въ пустынѣ мальчику, впервые увидѣвшему женщину. Гн. II. 94.
Смоктання, -ня, с. Сосаніе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БЛЯКУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.