Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бобирчик

Бобирчик, -ка, м. Ум. отъ бобирь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 77.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБИРЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БОБИРЧИК"
Вакарь, -ря, м. Коровій пастухъ. Вх. Зн. 5.
Відвести Cм. відводити.
Гроза́, -зи́, ж. 1) Гроза. Гроза буде. Ком. Р. ІІ. 56. 2) Угроза. Подививсь на його з грозою. Кв. 3) Громадина. Вх. Зн. 12.
Докопа́ти, -ся. Cм. докопувати, -ся.
Дурноля́пський, -а, -е. Глупый, высказанный наобумъ. Дурноляпські речі шкода й слухать.
Задовжи́тися, -жу́ся, -жи́шся, гл. = задовжатися. Да ми уже всім задовжилися! Ні в кого вже й позичати. Г. Барв. 523.
Оправдати, -да́ю, -єш, гл. Оправдывать, отстаивать кого. Я буду оправдати тебе перед людьми. Волч. у.  
Опруг, -га, м. 1) Кругъ. Шух. І. 278. 2) = упруг. З ранку до снідання опруг, до обід другий, до полудня третій, до вечора — четвертий. Конст. у.
Провалити, -ся. Cм. провалювати, -ся.  
Самосуд, -ду, м. Самосудъ. К. ЦН. 184. Народнього самосуду герої. К. ЦН. 196. Крівавий самосуд. К. Дз. 55.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БОБИРЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.