Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бичушка

Бичушка. Клички быка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧУШКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧУШКА"
Безшабельний, -а, -е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.
Відомий, -а, -е. 1) Извѣстный. 2) я відомий. Мнѣ извѣстно. Я відомий за ті гроші. Рк. Левиц.
Дзю́ндзя, -зі, ж. Vulva? Ходила я в річку по раки, викусили дзюндзю собаки. Н. п.
Дужечка, -ки, ж. Ум. отъ дужка.
Клочанка, -ки, ж. Пряжа изъ пакли, охлопьевъ, оческовъ. Вас. 187.
Лейстро́ви́й, -а́, -е́ Реестровый. Тоді сироту Степана, козака лейстрового, отамана молодого, турки-яничари ловили. Шевч. 255. Тільки обізвався писарь військовий, козак лейстровий. Дума.
Лі́карство I, -ва, с. Медицинская наука, медицина. Єзуіти... вчились лікарства. Стор. МПр. 83.
Наконе́чник, -ка, м. Наконечникъ.
Ракавка, -ки, ж. = раканя. Вх. Уг. 264. Cм. рахкавка.
Сміюха, -хи, ж. Смѣшливая, любящая смѣяться. Конст.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧУШКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.