Величатися, -чаюся, -єшся, гл.
1) Важничать; чваниться. Величається, як заяць хвостом. Величається, мов попадя на весіллі.
2) Возвеличиваться. Веселися ж, моє серце, величайся, моя славо!
Ду́чечка, -ки, ж. Ум. отъ дучка.
Зві́дки, звідкі́ль, звідкіля́, нар. Откуда. Звідки тебе, серце, виглядати? Хилилися густі лози, звідкіль вітер віє. Хто він такий і звідкіля він?
Куронька, -ки, ж. Ум. отъ ку́рка.
Поперехрищувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и перехрестити, но во множествѣ.
Почищати, -ща́ю, -єш, гл. Бить, колотить. Взяла ломаку... давай її баба тим патиром почищати.
Привозити, -жу, -зиш, сов. в. привезти, -зу, -зе́ш, гл. Привозить, привезти. Чим я тоді дровець привезу?
Пригаяти, -гаю, -єш, гл. Задержать, заставить опоздать. Пригаяв ти нас.
Розмацатися, -цаюся, -єшся, гл. Усердно щупать.
Хирбет, -ту, м. Спина.
