Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бичувати

Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. Ком. ІІ. № 114. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Мет. 460. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ. Кіев.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧУВАТИ"
Де́рес, -су, м. Раст. Горець, Polygonum.
Джиджуру́ха, -хи, ж. Кокетка, франтиха. Cм. Чепуруха.
Змокравіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться влажнымъ, сырымъ, мокрымъ. Желех.
Курай, -раю́, м. Раст. Salsola koli. ЗЮЗО. І. 134.
Переривати II, -ва́ю, -єш, сов. в. перерити, -рию, -єш, гл. Перерывать, перерыть, перекапывать, перекопать. Мої стежки псують, переривають. К. Іов. 64.
Полин, -ну, м. Раст. Artemisia Absinthium L. Вх. Пч. І. 9. Шух. І. 21. Вона її напувала гірким полином. Н. п. Ум. полиночок. Ой в нелюба гірка губа, ще й гірша полиночку. Чуб. V. 998.
Припадком нар. Случайно. Вх. Лем. 457.
Пробуркувати, -кую, -єш, сов. в. пробуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, пробудить. Пробуркав у серці в його зненависть. Полт.
Сугаковий, -а, -е. Относящійся къ сайгѣ. Сугакові.... сліди. ЗОЮР. I. 317.
Четвертака, -ки, ж. Корова четырехъ лѣтъ. Харьк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.