Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бичувати

Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. Ком. ІІ. № 114. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. Мет. 460. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ. Кіев.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧУВАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧУВАТИ"
Білоріпа, -пи, ж. Раст. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Двора́к, -ка́, м. Дворовый человѣкъ. А чоловік ваш, небіжчик звідки був родом? — З того села, де.... дворак був. МВ. ІІ. 35. А хто любить сільські хлопці, а я люблю двораки. Грин. ІІІ. 173. Ум. Двораче́нько. КС. 1883. IV. 906.
Ліпа́рь, -ря, м. = ліпак. Желех.
Порисувати, -су́ю, -єш, гл. 1) Начертить (во множествѣ).
Пробувалий, -а, -е. Бывалый, опытный. Пробувалий чоловік Стах. Н. Вол. у.
Псина, -ни, ж. Псина. Употребл. какъ бранное слово. Чи чуєш, псино, як старці співають? К. МБ. XI. 153.
Уконатися, -наюся, -єшся, гл. Умориться, устать. На то Біг темну ніч дав, жеби челядь спочивали, бо ся в полі укопала. Гол. І. 84.
Умінний, -а, -е. = умілий. Желех.
Умордувати, -дую, -єш, гл. Измучить, истомить.
Штудерація, -ції, ж. Искусно, хитро сдѣланная вещь. Їкі він (чорт) штудерациї робив, то Бог все переробив на свою користь. Гн. II. 219.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧУВАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.