Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бідак

Бідак, -ка, м. Бѣднякъ. Була на всю губу господинею, що й бідакові у неї єсть заробіток. Г. Барв. 308.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДАК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІДАК"
Да́та, -ти, ж. Число мѣсяца.
Доцу́плювати, -люю, -єш, сов. в. доцу́пити, -плю, -пиш, гл. Дотаскивать, дотащить что-либо.
Калавурити, -рю, -риш, гл. Заимств. изъ русск. яз. Караулить. Оце за ким ходимо, калавуримо. ЗОЮР. 1. 78.
Материя́л, -лу, м. Матерьялъ. Желех.
Потоваришувати, -шую, -єш, гл. = потоваришити.
Роскоситися, -шуся, -сишся, гл. Увлечься косьбой. Тілько що роскосилися добре, а. тут дощ. Харьк.
Сокира, -ри, ж. 1) Топоръ, сѣкира. Часть ея: жало — лезвіе, борідка — задняя часть лезвія, носок — его передняя часть, щоки — бока, голова — часть возлѣ обуха, ухо — дыра, въ которой укрѣплено топорище, ручка, держално — топорище. Сим. 24. У гуцуловъ: вістрє = жало, части его также носок и борідка, выше — плече, возлѣ обуха — шия, пазуха = ухо, топорище — топорище. Шух. І. 175. 2) Родъ писанки. КС. 1891. VI. 379. Ум. сокирка, соки́рочка.
Стоголовник, -ка, м. см. стоголов.
Чудак, -ка, м. Чудакъ. Cм. чудар. Чудак покійник, що рибу крав. Ном. № 12768.
Чудачка, -ки, ж. Чудачка. Чудачка! як умерла, то й ногами не дриґає. Ном. № 8308.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІДАК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.