Відпірати Ii, -раю, -єш, сов. в. відперти, відіпру, -преш, гл. 1) Отпирать, отпереть. Скрипливії ворітечка, не можу відперти. 2) Отражать, отразить, дать отпоръ, отогнать. Смерти не відперти. Насилу відперли його. 3) Относить, отнести (тяжелое что либо).
За́вороть, -ті, ж. 1) = заворотень 1. 2) Круговоротъ, водоворотъ, поворотъ воды противъ теченія. Там заверить: вода тече вниз, а то назад угору.
Кайданки, -нок, мн. Ручныя цѣпи. Ой злапали (вдовиного сина), назад руки зв'язали, ще в кайданки оковали.
Потерманитися, -нюся, -нишся, гл. Оббиться, обтрепаться. Колеса ся потерманили, треба одмінити колеса.
Сеструня, -ні, сеструся, -сі, ж. ласк. отъ сестра. Ой не є ж то зазуля, но твоя сеструня. Ні батька, ні матусі, ні рідненької сеструсі.
Смерк, -ку, ж. Сумерки. Употр. только съ предл. до: До самого смерку їхав. Покопала до смерку.
Тручати, -ча́ю, -єш, сов. в. тру́тити, -чу, -тиш, гл. Толкать, пихать, толкнуть, столкнуть. Не тручай, а то впаде. Дурня на голову тручай, а він на ноги паде. Трутив, як дурного з мосту. Синойка вхопила.... в Дунай го трутила.
Умішати Cм. умішувати 2.
Цариця, -ці, ж. Царица.
Чупрявий, -а, -е. Хохлатый. Коло мене хлопці жваві молоді і чупряві.