Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бібулястий

Бібулястий, -а, -е. Похожій на бібулу. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІБУЛЯСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІБУЛЯСТИЙ"
Викрикнути, -ну, -неш, гл. Вскрикнуть. А, бабусічко! — було викрикне. МВ. (О. 1862. ІІІ. 39). Брат на мене викрикнув. Федьк.
Глумливий, -а, -е. Насмѣшливый. Міські все люде нещирії, глумливії. МВ. І. 75.
Дучко́вий, -а, -е. м'яч. Родъ игры въ мячъ, иначе: земляни́й м'яч, висо́кий дуб. Ив. 28.
Набо́ристий, а, е. Наборный. Над ліжком висіло набористе сідло. Стор.
Повісмо, -ма, с. Связка пеньки или льна въ 10 или 12 жмѣнь. Вас. 200. Чуб. 408. Шух. І. 148. От баба дала дідовій дочці повісмо конопель, щоб вона за ніч спряла. Рудч. Ск. II. 51. Ум. повісемце. Гол. Од. 36.
Розвертувати, -тую, -єш, гл. = розвертати. Иди на річку пери, не розгортуючи, не розвертуючи. Чуб. V. 739.
Тартачина, -ни, м. = тартак. Шейк. Ум. тартачи́нна.
Терняк, -ка, м. 1) Терновый кустъ. Вх. Уг. 271. 2) пт. Сорокопудъ, Lanius. Вх. Уг. 271.
Устромити, -ся. Cм. устромляти, -ся.
Халавкати, -каю, -єш, гл. = хавкати 1. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІБУЛЯСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.