Викопирсувати, -сую, -єш, сов. в. викопирсати, -саю, -єш, гл. Выковыривать, выковырять.
Грабельки́, -льо́к, ж. мн. 1) Ум. отъ граблі. А ке лиги, сину, мені грабельки, — он коло тебе стоять. 2) Родъ орнамента на писанкѣ. 3) Названіе одной изъ косточекъ въ скелетѣ летучей мыши (по народному вѣрованію).
Дослуха́тися, -ха́юся, -єшся, гл. = дослухуватися. Еней похнюпивсь, дослухався — Сивила що йому верзла.
Киринник, -ка, м.
1) Безпорядочный человѣкъ.
2) Пачкунъ, маральщикъ.
Колачини, -чин, ж. мн. Четвертый день свадьбы (въ Галиціи), когда новобрачные получаютъ подарки.
Коркобець, -бця́, м. Радуга.
Повтелющувати, -щую, -єш, гл. То-же, что и утелющити, но во множествѣ.
Поохкати, -каю, -єш, гл. Поохать.
Пороспозирати, -ра́ю, -єш, гл. = розглянути.
Прожог, -гу, м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу.
