Відлюдок, -дка, м. = відлюдник.
Годко, -ка, м. пт. Upupa, удодъ.
Гроба́рь, -ря́, м. Могильщикъ, гробокопатель. Дістали від гробаря кістку з мерця. Була раз холера, і вмірало дужо людей. Так гробар дужо мусів гробів копати.
Здави́ти Cм. здавлювати.
Нерано нар. Поздно. Калино-малино, чом нерано зацвіла? Ум. неране́нько.
Позавидувати, -дую, -єш, гл. Позавидовать. Всі вибігають проти тебе, щоб хоть подивитись на тебе та позавидувати на твою красу.
Позауш гл. = позавуш.
Покотити, -кочу, -тиш, гл. 1) Покатить. Покотив бублик — кіт ухопить. Вона його за ворота собаками випровадила, а по його сліду каменем покотила. І гори покотив би. И горя мало. 2) Покатить, поѣхать, ринуться. На хмарі в Пафос покотила. Сів на повозку і покотив у місто. Як та туча, куди луча, так і покотили. Пішло пожарище гулять степом: геть покотить і дим, і полум'я. О водѣ: хлынуть. Маленька річечка, що так тихенько йшла, заклекотіла, заревла і через греблю покотила. Cм. покочувати.
Прихолодний, -а, -е. Холодноватый.
Хвисьнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хвиськати. Хлестнуть. Хвисьнув батогом по конях.
