Братаничка, -ки, ж. = братанка.
Вовчиця, -ці, ж. Волчица. Приходить на залісок, аж вовчиця на сонці з вовченятами грається.
Дя́кувати, -вую, -єш, гл. Благодарить. Дякує красно. Дякую тобі, мати, да що ти породила, тілько не дякую, що не оженила. Чого сидиш, Марусенько, чом не дякуєш батеньку? Ой не дякуй мені, брате. дя́кувати господо́ві. Благодаря Бога.
За́ря́д, -ду, м. Правленіе, у правленіе. Жел.
Кущ, -ща, м. 1) Кустъ. Коло білої хатки червоніє рясне вишеннє, чи високий кущ калини стріху підпірає. Цвів кущ панської рожі. Тоді ляхи догадливі бували, усі по лісах, по кущах повтікали. 2) = кущанка. 8) Группа. Трохи далі — на белебень — стоїть кущ вітряків, обвішавши крила. Ум. кущик. А в городі... два кущики пижма. І кущики вишукує травиці. Бере баба грибки, коли дивиться — у кущику гніздечко.
Нажалкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Наплакаться, насѣтоваться. 2) Нажаловаться, наябедничать.
Папірка, -ки, ж.
1) = папірець. Папірки в руках держали. Приніс соцький якусь папірку від мирового.
2) Кредитный билетъ.
Подружниця, -ці, ж. Подруга. Була в удови дочка Маруся, наша подружниця. Ти мені не щира подружниця.
Розмаювати, -юю, -єш, сов. в. розмаяти, -маю, -єш, гл. Развѣвать, развѣять. Повій, вітре, вгору, повій по розгону, розмай русу косу по червонім поясу, розмай по волосині, як жито по колосині. А я тую хмару рукавом розмаю.
Угринок, -нка, м. Родъ гриба.
