Гумо́ннява, -ви, ж. Говоръ, шумъ. Оттам десь гумоннява, аж сюди чуть.
Лупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Спадать (о корѣ), лупиться (о кожѣ), шелушиться. Лупляться ноги, що все в воді. 2) Выходить изъ яйца (о птенцахъ).
Неволя, -лі, ж.
1) Зависимое состояніе; невозможность поступать по своему усмотрѣнію. Ох і рада б я вийти, дак неволя моя: не пускає мати, що я молода. з неволі робити. По неволѣ дѣлать.
2) Неволя, рабство. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали, угору руки підіймали, кайданами забряжчали.
3) Плѣнъ. Татарва побрала в неволю.
4) Падучая болѣзнь.
5) Чортъ, бѣсъ. Ум. неволенька, нево́лечка. Здорова була, моя донечко, що попалась у неволечку.
Ожеред, -ду, м. Скирда соломы. Хліб вимолотив — сами солома стоїть, завалив увесь город ожередами. Косіть, хлопці, очерет та складайте в ожеред. Усього торік сіна було ожередів з двадцять.
Потакайло, -ла, с. = потакач. Се чоловік потакайло.
Приладжувати, -джую, -єш, сов. в. прила́дити, -джу, -диш, гл. = приладновувати, приладнати. Науку приладити до народа.
Розмішувати II, -шую, -єш, сов. в. розміша́ти, -ша́ю, -єш, гл. Размѣшивать, размѣшать.
Танцерник, -ка, м. Раст. Malva sylvestris L.
Хидня, -ні, ж. 1) Хожденіе. Давай ходить в горох!... Ходили і хіднею пшени цю й жито все так зм'яли та стовкли. Яка тепер хідня! багно по коліна. Звісно хідня моя якая! як отак на негодь та вночі, то і в рів шелеснеш. 3) Походка. Ну, та й хідня його паскудна.
Цідитися, -джуся, -дишся, гл. Струиться, течь. Тільки й чути, що через греблю на лотоках водиця цідиться.
