Виорювати, -рюю, -єш, сов. в. виорати, -рю, -реш, гл.
1) Вспахивать, вспахать. Виорала дівчинонька мислоньками поле.
2) Находить, найти въ землѣ при паханіи. Не чув, щоб хто росказував, що в полі виорують лина.
Гідність, -ности, ж. Достоинство.
Далекогля́д, -ду, м. Телескопъ. Ся труба телескоп або далекогляд.
Домі́вство́, -ва́, с. Домъ. Там домівства повибудовувано такі, що ну! Здибують мня кумове і зо мнов ся вітають, і за жену питають: «Ми то собі кумівство, — ходім трохи в домівство!»
Жа́риво, -ва, с. Тлѣющій костеръ.
Збі́са нар. Много; очень. Збіса грошей має. збіса розу́мний. Чрезвычайно уменъ.
Нашорошувати, -шую, -єш, сов. в. нашорошити, -ро́шу, -шиш, гл. Настораживать, насторожить. Еней наш нашорошив вуха. А Залізняк попереду нашорошив уха.
Неділя, -лі, ж. Воскресенье. Ще як прийде суботонька, я змиюся, росчешуся, а в неділю приберуся. Породила мене мати у святу неділю. Ум. неділенька, неділечка, неділонька. з неділі. Съ понедѣльника начиная. Ні, на сьому тиждні вже не ткатиму, з неділі почну. А з неділі вже й Петра.
Сколотися, -лю́ся, -лешся, гл. Заколоться. Нехай твій батько сколеться.
Спочнути, -ну, -неш, гл. = спочити. Ой як вона собі сіла та й трошки спочнула.
