Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бичова

Бичова, -ви, ж. Припрягиваніе добавочныхъ лошадей или воловъ. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧОВА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧОВА"
Бігавка, -ки, ж. Поносъ.
Блошня, -ні, ж. соб. Блохи.
Видниха, -хи, ж. = видра. Стор. II. 165.
Вічовий, -а, -е. Вѣчевой; общественный. Вічовий, коповий, громадський суд. К. ПС. 24.
Доконтетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Докормить, прокормить до какого либо времени. Віл той, шо встав, каже.... «Хазяїн наш шось дуже мало паші має. До весни ще далеко, — чим він нас доконтетує до весни? Драг. 3.
Заситити́ся, -чу́ся, -тишся, гл. Всосаться, увязнуть, завязнуть. О. 1861. XІ. 116.
Наза́вше нар. = назавжди. Тя назавше щире кохаю. Голов. І. 347.
Обляшувати, -шую, -єш, сов. в. обля́шити, -шу, -шиш, гл. Ополячивать, ополячить. Ти кажеш, що жінка мене обляшила. К. ЧР. 217.
Унученька, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Шалахва, -ви, ж. Родъ дѣтской игры. КС. 1887. VI. 476.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧОВА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.