Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бирфи

Бирфи, бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФИ"
Аге́т, -та, м. Мотъ, мошенникъ. Чуб. VII. 574.
Груку́чий, -а, -е. Стучащій. МВ. ІІІ. 124.
Кагаловий, -а, -е. Кагальный.
Колотушка, -ки, ж. 1) Ум. отъ колотуша. 2) = колотівка. Вх. Зн. 27.
Попаніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться бариномъ. Ну, як уже й мужик попаніє, то хан з його буде. Харьк. у.
Попоносити, -ношу, -сиш, гл. Поносить много. Попоносив по келійках води. К. ПС. 116.
Прихнути, -ну, -неш, гл. = пирхнути 1. Чуб. II. 303.
Розжаритися, -рюся, -ришся, гл. Разогрѣться, разгорѣться, накалиться.
Розмитий, -а, -е. 1) Размытый. 2) вони між собо́ю не розмита вода. — Они межъ собой очень дружны. Ном. № 9525.
Стріхавий, -а, -е. Взъерошенный, шершавый. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРФИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.