Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бирфи

Бирфи, бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФИ"
Басище, -ща, м. Ув. отъ бас.
Вилупок, -пка, м. Дитя (бранное слово). Се ж твої вилупки.
Дурноля́п, -па, м. Говорящій наобумъ, не подумавъ.
Загні́ватися, -ваюся, -єшся, гл. Разсердиться. Ой загнівався мій миленький без причини на мене. Гол. І. 275.
Засо́хлий, -а, -е. Засохшій. Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє. Мл. л. сб. 90.
Набі́гти Cм. набігати.
Нагної́тися, -ною́ся, -ї́шся, гл. Унавозиться.
Нажа́рити Cм. нажарювати.
Посідлати, -ла́ю, -єш, гл. Осѣдлать (многихъ). Уже козаки коней посідлали і посідлали, і поїхали. Чуб. Посідлайте коні воронії. АД. І. 124. У нас коники посідлані стояли. Мил. Св. 42.
Шеберхнути, -хну, -неш, гл. = шелеснути. Ніщо не шеберхне. Лохв. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРФИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.