Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бирфи

Бирфи, бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФИ"
Бакати, -каю, -єш, гл. Говорить: ба. О. 1862. І. 73.
Натиски нар. Нажимая, натискивая, давя. Напився... Доброму коню натиски налягає. Лукаш. 43.
Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Ольха, -хи, ж. = вільха.
Охрест нар. Накрестъ, крестомъ. Охрест склала руки. Гол. І складає собі руки на охрест на груди. Рудан. І. 40.
Побочень, -чня, м. Боковая полоса въ шлеѣ. Вас. 160.
Разити, -жу́, -зи́ш, гл. Разить, поражать. Чуб. ІІІ. 348.
Ременяний, -а, -е. Ремневый.
Ферфелиця, -ці, ж. = ферфела. Желех.
Хлясь! меж., выражающее стеганіе кнутомъ. Коней хлясь да хлясь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРФИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.