Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бичина

Бичина, -ни, ж. 1) Отъ бик. Говядина. Конст. у. 2) Отъ бич 1. Палка. Рудч. ЧП. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧИНА"
Арешта́нтський, -а, -е. Арестантскій.
Болість, -ти, ж. 1) Болѣзнь. Чуб. V. 1203. Очисть мене від всього злого: болісти і слабости. Чуб. І. 43. Бога благала, од всякої болісти помагала. Мил. М. 7.чорна. Эпилепсія. Грин. II. 35. 2) Боль, огорченіе, печаль, скорбь.
Гре́ць, -ця, м. 1) Музыкантъ, игрокъ. О. 1862. V. Кух. 34. Ні швець, ні мнець, ні в дуду грець. Ном. № 2965. 2) = Герець. Петро почав козацький грець. К. ЧР. 166. 3) Апоплексическій ударъ, параличъ, пострѣлъ. Грець тебе побивай. Посл. Щоб тебе грець попоносив на вилах. Грин. І. 246. Шоб його кінський грець узяв. Мнж. 165.
Лу́згати, -гаю, -єш, гл. = лузати.
Міси́ти, -шу́, -сиш, гл. Мѣсить. Прийшов кум до куми, а кума місить тісто. Чуб. І. 41. Тихо ходить, та густо місить. Ном. № 7315.
Нюхарь, -ря́, м. Нюхатель (нюхающій табакъ). Мнж. 173.
Паплюжий, -а, -е. Похабный; распутный. Желех.
Потічок, -чка, м. Ум. отъ потік.
Сплавати, -ваю, -єш, гл. Исплавать. Я ввесь Дунай ісплавав, да такого не видав. Чуб. V. 922.
Цюця, -ці, ж. Дѣтск. собачка. О. 1861. VIII. 8. Спекла Луця: не схоче їсти й цюця. Ном. № 12285. Ум. цюцька, цюцінька, цюцічка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.