Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бичина

Бичина, -ни, ж. 1) Отъ бик. Говядина. Конст. у. 2) Отъ бич 1. Палка. Рудч. ЧП. 233.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧИНА"
Ватуля, -лі, ж. Овца, впервые имѣющая ягненка. Вх. Пч. II. 6.
Змурувати, -ру́ю, -єш, гл. Построить (изъ камня, кирпича); соорудить. Змурував високу башту. Грин. І. 128. Оце змурував Спаса. Ном. 14223.
Їдуха, -хи, ж. Охотница поѣсть.
Куцан, -на, м. = куцак. Чоловік ставив свічечки в церкві, а дійшовши до св. Михайла приліпив йому одну, а куцанові другу. — Не ліпи, — кажуть, — там! — Мені наказував батько — і того, мов, не гніви, і того не дражни. Ном. стр. 287. Музика да мірошник наче родичі, прости Господи, куцану. Рудч. Ск. і. 74.
Окіян, -ну, м. = океан. Кит — риба в окіяні. Чуб. І. 125. Буйні вітри! возьміть ви цю хмару на свої тонкі крила, занесіть ви її за окіян-море. Чуб. І. 29.
Печерування, -ня, с. Ловля раковъ руками въ ихъ норахъ.
Плесканка, -ки, ж. 1) Глиняная посуда, родъ большой фляжки для водки въ видѣ плоскаго круга съ горлышкомъ; носится на шнуркѣ черезъ плечо. Шух. I. 270. 2) плесканка сиру. Кругъ сыру. МУЕ. III. 47.
Приробити Cм. приробляти.
Хлипавка, -ки, ж. Клапанъ (въ музык. инструментѣ). Харьк. г.
Чотиріста числ. Четыреста. Янчар чотиріста. Макс.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.