Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біґарь

Біґарь, -ря, м. = бігарь = биґарь. Гн. І. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІҐАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІҐАРЬ"
Зайо́лзаний, -а, -е. = заялозений. Мир. ХРВ. 92.
Зичли́вець, -вця, м. Доброжелатель.
Зсунути, -ся. Cм. зсовувати, -ся.
Ли́скарь, -ря, м. Кирка. (К. П. Михальчукъ).
Обелець, -льця, м. 1) Тонкій берестовый стволъ, цѣликомъ употребляемый на ободъ колеса. Сумск. у. 2) Верхній тонкій конецъ древеснаго ствола. Поїхав по обельці. Хата з обельців. Лебед. у.
Обливальник, -ка, м. Парень, обливающій водой въ обливаний понеділок. Желех.
Пестун, -на, м. Баловень; нѣженка. Ум. пестуне́ць, пестунчик.
Понаробляти, -ля́ю, -єш, гл. Надѣлать; сдѣлать; причинить. Драг. 288, 421. У вершині Дністра вода прибував, вона тобі жалю понаробляє, вона твої дітки позатопляє. Чуб. V. 876.
Понити Cм. понивати.
Цуґлі, -лів, м. мн. = цуґа 1. Летить той огір карий.... а той його держить за цуґлі. Чуб. II. 188.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІҐАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.