Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біґарь

Біґарь, -ря, м. = бігарь = биґарь. Гн. І. 89.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІҐАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІҐАРЬ"
Висок, -ска, м. 1) Високъ, Сивизна на висках. Ном. № 8709. 2) Отвѣсъ (у каменьщиковъ). Сумск. у. Ум. височок. МВ. (О. 1862. І. 92).
Горго́нія, -нії, ж. Георгина. Правобер.
Ґарна́ґа, -ґи, ж. = Кривуляка. Нѣжин. у.
Завоюва́ння, -ня, с. Завоеваніе.
Здира́тися, -ра́юся, -єшся, гл. = здератися.
Значка, -ки, ж. Мѣтка, (Кіевск. у.), значекъ. Подивись, он у воротях шапка комишина. К. МБ. X. 7.
Пиндитися, -джуся, -дишся, гл. = пиндючитися. Нехай не пиндяться, що і вони двоногі. К. Дз. 138.
Полискування, -ня, с. Сверканіе.
Фарб'яр, -ра, м. Красильщикъ. Желех.
Шкабора, -ри, ж. = щілина. Вх. Лем. 484.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІҐАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.