Випорхати, -хаю, -єш, гл. Порошить. Чорна хмара виступає, дрібний дощик викрапає, білий сніжок випорхає, бурлак ніжки піднімає.
Гебан, -ну, м. Эбеновое или черное дерево. Як з гебану волос чорний.
Зшпортати, -таю, -єш, гл. Смастерить, сдѣлать. «А ну лишень», каже, «свої линтварі, або там сукно» (він і кравецьке діло вмів) і зшпорта (свитину або кожух).
Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Облачок, -чка, м. Ум. отъ облак.
Осмілятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осмілитися, -люся, -лишся, гл.
1) Становиться, стать смѣлѣе, ободряться, ободриться. Вона з ним так скоро осмілилась.
2) Осмѣливаться, осмѣлиться. Рука не зведеться, серце не осмілиться тебе рубати.
Позатікати, -каємо, -єте, гл. Затечь (во множествѣ). Погано стіжки складені, позатікали.
Покалатати, -та́ю, -єш, гл. Позвонить; постучать въ колотушку. Покалатай трохи, а я піду в хату погріюся.
Помити, ми́ю, -єш, гл. Помыть. Ой помила у воді, посушила на горі.
Порічанин, -на, м. Прирѣчный житель.
