Вияснити, -ся. Cм. виясняти, -ся.
Вунтувати, -ся, -тую, -ся, -єш, -ся, гл. = пручатися? Ой ми його не пускаєм, най ся не вунтує; ми хочемо тото знати, де він ніч ночує.
Журі́ння, -ня, с. Печаль, тоска. Єсть у мене, братіку, із хмелю похмілля, — коло мого серденька велике журіння.
Караулити, -лю, -лиш, гл. (Заимств. изъ русск. яз.) = калавурити. Голова послав, щоб коло того зарізаного караулили.
Куштунок, -нку, м. Проба; отвѣдываніе. Оце сотня яблук на продаж, а одно дай на куштунок людім.
Мо́рох, -ху, м. Плѣсень, мохъ. У москалів так кладуть стіжки, що як піде дощ, постоє стіжок, то так морохом і обросте.
Обдаряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обдари́ти, -рю́, -риш, гл. = обдаровувати, обдарувати. Ой підіте, скриню одімкніте, подарочки та й заберіте, усіх бояр та й обдаріте.
Патьок, -ку, м. Отдѣльная струя, текущая по поверхности, полоса текущей по какому-либо предмету жидкости. Хата тече, — по стіні патьоки знати. Патьоки попустити. Расплакаться, разревѣться. Попустив патьоки, патьоки гірких сліз.
Повінути, -ну́, -не́ш, гл. Повѣять. Повінь, вітроньку, в ту сторононьку, где мій милий пробував. Вітрець повіне, то колоски так і крешуть, як у кресиво. Як із низу тихий вітер повіне, вся ваша жидівська сторожа погине.
Поманіжити, -жу, -жиш, гл. Понѣжить.
