Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігцем

Бігцем нар. Бѣгомъ. А він бігцем, бігцем з кіньми. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЦЕМ"
Арме́нський, -а, -е. = Вірме́нський. Шевч. 309.
Близенький, близесенький, -а, -е. Ум. отъ близький. Чуб. ІІІ. 120.
Голубина, -ни, м. = голуб. Ой вилітає голубина з України, вироняє сизе перо на долині. Чуб. V. 131.
Дри́слявка, -ки, ж. = дрислівка 2. Желех.
Кулешір, -ра, м. Палочка для размѣшиванія кулеші. Шух. І. 96.
Наддовба́ти Cм. наддовбувати.
Настобурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настобу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Ропуханя, -ні, ж. = ропуха.
Халяндра, -ри, ж. Цыганскій танецъ. У вікон школярі співали, халяндри циганки скакали. Котл. Ен. II. 14.  
Шейкатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, шнырять. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.