Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігцем

Бігцем нар. Бѣгомъ. А він бігцем, бігцем з кіньми. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЦЕМ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЦЕМ"
Ґонта́рь и гонта́рь, -ря́, м. Кровельщикъ, покрывающій крыши гонтомъ.
Животвори́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Оживлять.
Куділка, -ки, ж. Раст. Хвощъ, Equisetum. Вх. Уг. 248.
Магівни́ця, -ці, ж. Часть ткацкаго станка = маґіль, маґоль. Вас. 165.
Наспінути, наспіти. Cм. наспівати.
Облазнити, -ню́, -ниш, гл. Одурачить, оставить въ дуракахъ. Вх. Уг. 254.
Отягуватися, -гуюся, -єшся, гл. = отягатися. Радюк зрозумів, що Ольга втягувалась. Левиц. І.
Пополамати, -ма́ю, -єш, гл. Ломать много. Що я попотужила, що я попонудила, що я пополамала рук. Г. Барв. 433.  
Пороздавлюватися, -люємося, -єтеся, гл. Раздавиться (во множествѣ).
Убовтатися, -таюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГЦЕМ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.