Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біг I

Біг и Бог, Бога, м. 1) Богъ. Чоловік стріляє, а Біг кулі носить. Ном. № 83. Біг Богом, а люде людьми. Посл. Як ось знечев'я вбіг Меркурій засапавшися до богів. Котл. Ен. II. 20. Жив у лісі такий бог лісовий. Грин. І. 44. В се время в рай боги зібрались к Зевесу в гості на обід. Котл. Ен. II. 19. 2) Икона, образь. Чуб. VII. 384. Поцілувала на божнику бога. Г. Барв. 239. Батько й мати беруть богів, хрестять богами молодих і оддають їм у руки. Молода оддає свого бога молодому. Грин. ІІІ. 440. 3) старий бог.? Вона іде, іде, — мов старий бог з двору сходить... Вже до воріт, за двір... — говорится о важности ухода уходящаго лица. Сим. 228. 4) скляний бог. Водка, штофъ съ водкой. Тоді то й зазналася я із сим скляним богом. О. 1862. VII. 42. Прихилявся до шкляного бога, привчався горілочку вживати. Мир. ХРВ. 203. 5) біг-мі, біг-має. Нѣтъ, не имѣется. Діточок у їх Біг-ма. Шевч. А іще на козаку нетязі шапка-бирка, зверху дірка, хутро голе, околиці Біг-має. ЗОЮР. І. 6) біг-ме. Ей Богу; право. Біг-ме на щотах не училась. Котл. Ен. IV. 19. Біг-ме, я не брав твоєї сокири. Камен. у. 7) біг дав. Есть, имѣется. Галиц. 8) богу робити. Иносказ. сидѣть въ тюрьмѣ. Повѣсть «Мамай» Скальк. 9) знати богу. Знать молитвы. О. 1862. IV. 9. 10) бог відь. Богъ вѣсть. Ото скільки очима скинеш, Бог відь колишні степи. Конот. у. 11) своїм богом зробити, піти. По своему сдѣлать. Св. Л. 287. Cм. зробити. З сього часу пішла своїм богом коло всього. Св. Л. 114. 12) ніяким богом не допросишся. Никакъ не упросишь. Ніяким богом не допросишся було, щоб хоть в двір до тебе заглянули. Сим. 222. 13) за малим богом. Едва. За малим богом слави и чести казацької братерським боєм не занапастили. К. ЦН. 221. За малим богом Криму... не опанував. К. ЦН. 219. 14) за невинного бога (побито, взято). Ни за что (побить, арестованъ и пр.) Мнж. 163. 15) спасеть же біг тебе! Выраженіе благодарности. Котл. Ен. II. 29. 16) коли вже те у бога і діялось! Бог знаетъ, когда это и было. Сим. 223. 17) у бога. Восклицаніе въ досадѣ, если чего нибудь не находишь. Де ті ключі у Бога! Сквир. у. 18) Cм. бі. Ум. богонько, богочко, біженько, біжечко, божок. Ей, Богочку, таточку, дай погоду! Фр. Пр. 77. Ішов Божок дорогою, зострів дівку із водою: «Ой дай, дівко, води пити, смажні уста закропити!» — Не дам, старцю, води пити, бо вода єсть нечиста... «Ой ти, дівко, сама нечиста, а вода єсть завжди чиста.» Стала дівка, ізлякалась, перед Богом заховалась. Млр. Л. Сб. 237.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГ I"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГ I"
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
Вапенний, -а, -е. . = вапняний
Ганиж, -жу = ганус Вх. Пч. II. 34.
Дупло́, -ла, с. Дупло. Чуб. II. 72. Тю! з дупла того дуба сич вилетів. Ном. № 13067. Заснула Вкраїна, бур'яном укрилась, цвіллю зацвіла, в калюжі, в болоті серце прогноїла і в дупло холодне гадюк напустила. Шевч. 668.
Заха́яти, -ха́ю, -єш, гл. = занехаяти.  
Камізелок, -лка, м. Жилетъ. Гол. Од. 15.
Ліка́рня, -ні, ж. Больница. Славяносербск. у.
Лущ, -ща, м. пт. Fringilla coccothraustes. Вх. Пч. II. 10.
Нарі́в'ячко, -а, с. ? Молодая та дівчинонько, куди тебе батько оддає?.. Чи в чужую землю, чи в велику сем'ю? Чужа земля під коріннячком, чужа сем'я під нарів'ячком. Мет. 222.
Сурмити, -млю, -миш, гл. Трубить, играть на трубѣ. Рудч. Ск. ІІ. 5. А тут кричать та в труби сурмлять. Котл. Ен. V. 63. Три дні сурмили смутно сурми. К. ЧР. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГ I.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.