Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бичування

Бичування, -ня, с. Отглагольное сущ. отъ бичувати.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧУВАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧУВАННЯ"
Безкоровайчук, -ка, м. = безкоровайний 3. Ном. № 8832.
Відниця, -ці, ж. = відник.
Забуза́нити, -ню, -ниш, гл. Заговорить, попести (чепуху)? Вона йому нісенітницю як забузанила, то він і рукою махнув.
М'якува́тий и мнякува́тий, -а, -е. Мягковатый. Павлогр. у.
Очапатися, -паюся, -єшся, гл. Придти въ сознаніе. Поклали сторч головою в сніг, і через кільки часу я (п'яний) очапався. Грин. II. 178.
Перепелястий, -а, -е. Имѣющій цвѣтъ перепела, сѣрый.
Підлащуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. підластитися, -щуся, -стишся, гл. Поддѣлываться, поддѣлаться подъ расположеніе чье, заискивать.
Повичернювати, -нюю, -єш, гл. Вычернить (во множествѣ).
Пробрязкати, -каю, -єш, гл. Пробренчать извѣстное время.
Самотканий, -а, -е. Собственнаго, домашняго тканья. Мої хусточки самотканії. Грин. III. 119.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧУВАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.