Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бистря

Бистря, -рі, ж. = бистрина. Червона хустка пішла бистрею, довга коса роспустилась по воді. МВ. І. 158.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИСТРЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИСТРЯ"
Брандушки, -шок ж., мн., Раст. а) = брандуші. ЗЮЗО. І. 120. б) — білі. Ornitogalum umbellatum L. ЗЮЗО. І. 130.
Виводини, -дин, ж. мн. = вивід 3. Вх. Лем. 397.
Заножи́ти, -жу, -жи́ш, гл.но́ги. Двигать ногами съ цѣлью идти? Встрѣчено въ народной поговоркѣ: Лізе кусіка з-за сусіка, зуби зазубила, очі заочила, руки заручила, ноги заножила. Зоря 1883, стр. 223.
Мо́рскатися, -каюся, -єшся, гл. Шататься, слоняться. Старий уже встав та по двору морскається. Зміев. у.
Низовий, -а, -е. 1) Расположенный по нижнему теченію рѣки. 2) = низовка. Мнж. 148. У Кухаренка: Юго-западный вѣтеръ. О. 1862. V. Кух. 38. Низовий вітер відки не повійне, то самим долом котиться. Черк. у.
Нікчемник, -ка, м. Негодный, ни къ чему неспособный человѣкъ. Мир. ХРВ. 87.
Ожльоди, -дів, м. мн. = ожелест. Вх. Лем. 455.
Пічурка, -ки, ж. Печурка, ниша въ печи.
Потолоччя, -чя, с. Измятое мѣсто въ травѣ или хлѣбѣ, измятые трава или хлѣбъ. Наша пані охоча зібрала потолоча житнеє й пшеничнеє. Чуб. III. 235.
Хижний, -а, -е. Относящійся къ хиж'ѣ, то-же, что и хижечний.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИСТРЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.