Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бібка

Бібка, -ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. Cм. бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. бібочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІБКА"
Важак, -ка, м. Палочка, на которой наматываютъ и завязываютъ петли при плетеніи сѣтей. Черномор.
Газда, -ди и пр = ґазда и пр.
Гінно нар. Свободно, вольно. Угор.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Налива́йко, -ка, м. 1) Наливатель, наливальщикъ. 2) Названіе хлѣбнаго жучка, появляющагося, когда рожь наливается. Сумск. у.
Стрюковиння, -ня, с. Стебли стручковаго растенія. Лебед. у.
Тандитницин, -на, -не. Принадлежащій старьевщицѣ. Шейк.
Тись I, -сі, ж. = тиск. У нашому ставку чортова тись ополоників. Лебед. у.
Требник, -ка, м. Требникъ.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.