Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бібка

Бібка, -ки, ж. 1) Пометъ въ шарикахъ: овечій, заячій, козій. Мнж. 176. Cм. бибка. 2) Шарикъ маленькій. Ум. бібочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІБКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІБКА"
Басан, -ну, м. Обшивка около платья. Поняв собі дівку туркеню-чужоземку, у зеленій сукні з білими баса нами. Лукаш. 45.
Же́ртва, -ви, ж. Жертва. Звелів з бичні волів пригнати, цапів з вівцями готувати — Плутону в жертву принести. Котл. Ен.
Існісінько нар. Точнехонько.
Козуня, -ні, ж. Ум. отъ коза́.
Поситчати, -чаю, -єш, гл. Потолстѣть, пожирнѣть.
Присипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. приспати, сплю́, спиш, гл. 1) Убаюкивать, убаюкать. КС. 1893. VII. 81. Ходи, сонку, в колисочку, приспи нашу дитиночку. Макс. (1849). 102. 2) Задушивать, задушить ребенка, придавивъ его (о спящей женщинѣ).
Самовладник, -ка, м. Самовластный, самодержавный государь. Желех.
Сливе нар. Почти. Пуд старость сливе і в рот не брав. Рудч. Ск. І. 74. Павла вона сливе й не бачила. МВ. (О. 1862. І. 81).
Умісити Cм. умішувати.
Флудець, -дця и флудик, -ка, м. Часть ткацкаго станка, иначе сват, цьвак. МУЕ. ІІІ. 24, 25.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІБКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.