Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігання

Бігання, -ня, с. Бѣганіе. І піднявсь був.... гомін, бігання, крик, галас. Кв.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГАННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГАННЯ"
Дави́ти, -влю́, -виш, одн. в. давну́ти, давну́, давне́ш, гл. 1) Давить. 2) Сжимать, стискивать. Давить, як мороз бабу. Ном. № 4003. Ні не дави, туманочку, сховай тілько в полі. Шевч. 95. 3) Выжимать. Сир іззів, а на масло давить. Ном. № 12215. 4) Душить, давить. 5) Притѣснять, угнетать. Так судила Божа воля, щоб давила нас недоля. К. Досв. 112. 6) Раздавливать, давить. Да як же стерпіти, коли притьмом давлять кармазини людей по дорогах. К. ЧР. 193.
Закуди́кувати, -кую, -єш, гл. Спрашивать куда идешь или ѣдешь. Не закудикуй! Мнж. 173.
Зацирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заштопать.
Зухвалий, -а, -е. Дерзкій.
Катування, -ня, с. 1) Наказаніе черезъ палача. 2) Пытка. 3) Истязаніе, мученіе.
Ми́дза, -зи, ж. Морда, толстое лицо.
Попередивлятися, -ля́юся, -єтеся, гл. Пересмотрѣть (во множествѣ).
Сміть, -ти, ж. Мятель. Угор.
Уорюватися, -рююся, -єшся, сов. в. уоратися, -рюся, -решся, гл.у чужу землю. Запахивать, запахать чужую землю, пахая, прихватить чужой земли.
Чирва, -ви, ж. Масть въ картахъ: черви. КС. 1887. VI. 463.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГАННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.