Тлумачення / значення слова "БІГУНЕЦЬ" | Словник української мови. Словник Грінченка

бігунець

Бігунець, -нця, м. 1) Ум. отъ бігун. 2) Дитя, уже начинающее бѣгать. Ростуть вони не по дням і не по часам, а ростуть по минутам: уже такі бігунці гарні. Рудч. Ск. І. 116. 3) Родъ вышивки. Славяносерб. у. Ум. бігунчик.

Нас спонсорують:

Джерело:

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.

Посилання:

Переглянути оригінал сторінки

Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУНЕЦЬ"

Сховати оригінал сторінки

Дзиндзи́кати, -чу, -чеш, гл. = Дзижчати. Желех.

повністю...

Доброді́яти, -ді́ю, -єш, гл. Благодѣтельствовать.

повністю...

Закриві́ти, -ві́ю, -єш, гл. Стать хромымъ. Черк. у.

повністю...

Запоросі́ти, -сі́ю, -єш, гл. О свиньѣ: забеременѣть. Тричи инча свиня на рік запоросіє. Черниг. у.

повністю...

Иншакий, -а, -е. = инакий. Вх. Лем. 421.

повністю...

Квизнути, -ну, -неш, гл. Хныкать. І чого квизне? Екат. г.

повністю...

Огнедихатий, -а, -е. Огнемъ дышащій. Дракон огнедихатий. К. МХ. 35.

повністю...

Остатися Cм. оставатися.

повністю...

Пропасть, -ти, ж. 1) Гибель. Пху! на його пропасть! 2) Пропасть, бездна. ЕЗ. У. 39. Гн. II. 25.

повністю...

Уворужувати, -жую, -єш, сов. в. уворужити, -жу, -жиш, гл. Вооружать, вооружить. Вворужила єси на брата брата. К. ЦН. 314.

повністю...