Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

битливий

Битливий, -а, -е. Драчливый. Мнж. 176. Такий битливий, — зараз кулаком. Конст. у. Чоловік битливий буде. Славянос. у. 2) Бодливый. Така корова маленька, а битлива. Черк. у. Битлива корова наша. Канев. у. 3) Сильно ударяющій. Град битливий. Міусск. окр.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИТЛИВИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИТЛИВИЙ"
Качковал, -лу, м. Родъ овечьяго сыра.
Кендюшок, -шка, м. Ум. отъ ке́ндюх.
Лобоз, -за, м. = лобурь. Вх. Лем. 432.
Оттодішній, -ня, -нє Тогдашній, вотъ тогда бывшій. Драг. 83.
Перекупня, -ні, ж. Перепродажа.
Пересісти Cм. пересідати.
Прикоськати, -ка́ю, -єш, гл. Усмирить, умиротворить.
Рострясти, -су, -сеш, гл. = рострусити.
Червонолиций, -а, -е. = червоновидий. Перекупка, як жар червонолиця. МВ. І. 23. І з туману, як кажуть, стала виглядать червонолицяя Діана. Шевч. 576.
Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся. Котл. Ен.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИТЛИВИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.