Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бичівник

Бичівник, -ка, м. Въ дышловомъ возу: жердь, служащая для припряжки третьей лошади. Кінь на бичівнику. Вх. Зн. 3. Ум. бичівничок.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧІВНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЧІВНИК"
Вуй, вуя, м. Дядя. Желех. Ум. вуйко. Cм. стрий, дядько.
Забиркува́ти, -ку́ю, -єш, гл. = закарбувати.
Загарто́вувати, -вую, -єш, сов. в. загартува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закалять, закалить. Тільки крицю треба загартувати. Ком. II. 57.
Иногді, и́ноді, нар. Иногда. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Ном. № 4062. Гайдамаки приходили в Черкаси разів може п'ять, — иноді в день, а иноді вночі, иноді в великій, а часом в невеликій купі. ЗОЮР. І. 246.
Коростовий, -а, -е. = короставий. Не тіш тещі коростовим зятем. Ном. № 5611.
М'я́ко и мня́ко, нар. Мягко. Ум. м'якенько, мняке́нько, м'яке́сенько и мняке́сенько.
Перетягати II, -га́ю, -єш, гл. Перетаскать. А скілько бідних дітей вони перетягали в неволю. О. 1861. XI. Кух. 9-10.
Повідкидати, -да́ю, -єш, гл. Отбросить (во множествѣ).
Розмандруватися, -руюся, -єшся, гл. Предаться странствованію, бродяжничеству.
Типець, -пцю, м. 1) вхопити типцю. Попасть на слѣдъ, на искомую дорогу. Як погнався за їм (злодієм), то зразу попав на слід і гнався до переправи, а далі не вхопив типцю та й через те не догнав. Новомоск. у. (Залюб.). 2) дати типцю кому. Задать перцу, высѣчь.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЧІВНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.