Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біглий

Біглий, -а, -е. Бѣгущій. Біглому єдна дорога, а погонцеві десять. Фр. Пр. 37.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЛИЙ"
Безвідходно, нар. Безотлучно.
Бочкори, (-рів?, м.) мн. Родъ кожаной обуви, то же, что и постоли. Гол. Од. 82. Вх. Уг. 226.
Віршовий, -а, -е. Стихотворный. О. 1862. ІІІ. 52.
Дров'яни́й, -а́, -е́. Дровяной, изъ дровъ. Дров'яний жар у печі. Конст. у.
Келійка, -ки, ж. Ум. отъ ке́лія.  
Кошівка, -ки, ж. = кошик 1. Левч. 60.
Межи́гірський, -а, -е. Находящійся между горами.
Неопалий, -а, -е. Неопавшій. Стор. МПр. 105.
Позагусати, -саємо, -єте, гл. Сгуститься (о многомъ).
Просолодкуватий, -а, -е. Сладковатый. Я люблю хліб просолодкуватий. Волч. у. Просолодкувате тісто. Волч. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.