Гірштикатися, -каюся, -єшся, гл. Баловаться. Пішли на вечерниці: дідова ж (дочка) пряде, а бабина гірштикається.
Да́лі, да́лій, нар. Сравн. ст. отъ далеко. У дурня до Юр'я, у розумного далі. «Старче, село горить!» — «А я за суму та далі посуну». 2) Потомъ, послѣ. Гомоніли люде на селі, а далі й розійшлися. Ой, хвортуно, хвортунино, що ти учинила? Дала серцю спізнатися, далі розлучила. 2) Вскорѣ. Далі прийде. Степан вже далі прибіжить за сокирою. Вже далі вечір.... Вже далі хліба не стане. Далі-далі. Скоро, въ скоромъ времени. Ви вже далі-далі онучат дружитимете, а в мене ще й діти мог сиріточки на в'язях висять. 4) Подальше. Ти, дівчино, ти; подобна, не здавайся на підмову, бувай добра; бо дворянин то поганий: як ізрадив дівчину, а сам далій. 5) Да́лі-пода́лі. Спустя нѣкоторое время. Винен був гроші і не віддавав, а далі-подалі віддав.
Дзе́нькати, -каю, -єш, одн. в. дзе́нькнути, -ну, -неш, гл. Звонить, звенѣть, преимущественно прерывисто, звякать. Ото ж, мабуть, тоді ключик упав, як я казала, що щось дзенькнуло.
Дошку́льний 1, -а́, -е́. = дошкульний. Нагачєка-доротяночка не вельми дошкулька: де ударить та по тілі, — розсядеться шкурка.
Знебутися, -будуся, -дешся, гл. Изнемочь, устать. Я з ним не нажилась, а тіки знебулась.
Зчарувати, -рую, -єш, гл. Околдовать. Треба брата зчарувати. Вона ж мене зчарувала.
Крівавник, -ка, м. Раст. = деревій.
Лацно нар. = латво. Лацно на сім світі що хотіти, те чинити.
М'Яки́й и мняки́й, -а́, -е́ Мягкий; не суровый, уступчивый. Я такий, як хліб м'який. Учора дуже холодно було, а тепер м'який вітер віє. Ум. м'якенький, мняке́нький, м'яке́сенький и мняке́сенький. У зайчика шкурка м'якенька.
Писачка, -ки, ж.
1) Ум. отъ писака. Писала писачка, читає собачка.
2) Заостренная палочка для расписыванія подошвы узорами.
