Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бицька

Бицька, -ки, ж. Ум. отъ биця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦЬКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦЬКА"
Баляки, -ляк, ж. мн. 1) = балаки. О. 1862. VII. 35. 2) баляки підпускати. Обманывать. Гатц.
Безецно, нар. Безстыдно.
Настояти Cм. настоювати.
Ніяк II, нар. Никакъ. Вона ніяк не підбіжить. Рудч. Ск. І. 1.
Обміряти, -ря́ю, -єш, сов. в. обміряти, -ряю, -єш, гл. 1) Измѣрять, измѣрить. 2) Обмѣривать, обмѣрить.
Перелетіти Cм. перелітати.
Покидь, -ді, ж. = покидька. К. (Хата, 2).
Угав, -ву, м. Остановка, успокоеніе, покой. Нема йому вгаву ні вдень, ні вночі — кричить та й кричить, мов з його чорт лика дере. П'є й п'є, нема йому і вгаву. Ном. № 11703. Без угаву. Безпрестанно. Без вгаву мучила біда. Мкр. Г. 58.
Удовбувати, -бую, -єш, сов. в. удовба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Вдалбливать, вдолбить.
Усобитися, -блюся, -бишся, гл. Производить усобицу, раздоръ. Всобитись, не хочу з козаками. К. Бай. 142.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЦЬКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.