Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бистрий

Бистрий, -а, -е. 1) Скорый, быстрый, стремительный. Перебреду бистру річку. Мет. 83. Підмила корінь бистра вода. Н. п. 2) Проворный. Повибігали якісь панночки куці та бистрії як сороки. МВ. І. 112. І бистрим бігом все колише, неначе в гніві сам Зевес. Котл. Ен. 3) бистрий на очі. Быстроглазый, шустрый. Була у нас жінка, — знаєте, все бісики пускала — така собі бистра на очі. Волч. у. дивиться бистрим оком. Внимательно смотритъ. МВ. ІІ. 107. 4) бистрий на розум. Сметливый, сообразительный. Ум. бистренький, бистресенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИСТРИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИСТРИЙ"
Безневинно нар. Невинно, безъ вины. Мир. ХРВ. 278. Близьких сусідів хліба й соли безневинно збавляв. АД. І. 187. Въ слѣдующей пѣснѣ нарѣчіе это употреблено, кажется, въ значеніи: не безъ вины, не невинно, какъ и должно быть, судя по составу слова: Стали отцеву й неньчину молитву забувати, тоді їх стає Господь безневинно карати.
Вислухати, -хаю, -єш, сов. в. вислухати, -хаю, -єш, гл. 1) Выслушивать, выслушать. Все вислухав, що до його тітка говорила. Рудч. Ск. II. 94. 2) Слушать, прослушать.
Гаргара, -ри, ж. Сварливая баба. Стара гаргара. Ном. № 13620.
Гу́лавий, -а, -е. Сумасшедшій. Желех.
Загріба́тися, -ба́юся, -єшся, сов. в. загребти́ся, -бу́ся, -бе́шся, гл. Загребаться, загресться.
Комперянка, -ки, ж. 1) Стебель картофля. Желех. 2) Вода, въ которой варился картофель. Желех.
Од пред. см. від.
Помастити, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Помазать. Помасти вареники. Помасти тим болотом очі. Гн. І. 125. Вона її (піч) попідводила, помастила. Чуб. II. 67. 2) Запачкать. Помастила одежу. Уман. у.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба. Кв.
Хлібина, -ни, ж. Одинъ хлѣбъ, коврига Як печуть хліб, так виймають перву хлібину або книш і ламають. ХС. ІІІ. 56. Заробив десять копійок, купив хлібину, приніс додому і ззіли утрьох. Грин. II. 258.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИСТРИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.