Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біговисько

Біговисько, -ка, с. Ристалище. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГОВИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГОВИСЬКО"
Бірник, -ка, м. Мелкій сосновый лѣсъ, сосновая роща. Зміев. у.
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Глупіти, -пію, -єш, гл. Пялить глаза, глазѣть. Дитина на свічку глупіє. Черк. Ходив глупів на весілля. Черк. у.
Ковиза, -зи, ж. Бочарный инструментъ для сгибанія обручей. Сумск. у. Ум. ковизка.
Обголіти, -лію, -єш, гл. Обнажиться. Обголіли дерева в-осени. 2) Обѣднѣть, обнищать.
Повигнивати, -ва́ю, -єш, гл. Выгнить (во многихъ мѣстахъ). Солома на хаті як повигнивала. Харьк.
Поприпалювати, -люю, -єш, гл. Прижечь (во множествѣ).
Правобіч нар. По правую сторону. Стоячи правобіч жертівні. Єв. Л. І. 11.
Топільниця, -ці, ж. Истопница. Ум. топі́льничка. Я б до печі куховарочку наняв, а до груби та топільничку. Харьк. у.
Укукобити, -блю, -биш, гл. = окукобити. Хата виведена була по вікна, а то я її до пуття укукобила й доповчила. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГОВИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.