Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біговисько

Біговисько, -ка, с. Ристалище. Шейк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГОВИСЬКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГОВИСЬКО"
Верховець, -вця, м. = верхівень. Он по полю верхівцем літає.
Злінуватися, -нуюся, -єшся, гл. Полѣниться.
Зраділий, -а, -е. Обрадовавшійся. Боже, гарно!... токоче її зраділе серце. Мир. Пов. II. 84.
Ме́тло, -ла, с. Мѣсто удобное для охоты. Лебед. у.
Набе́хтатися, -таюся, -єшся, гл. Нажраться.
Переквилити, -лю́, -лиш, гл. Перестать квилити.
Смолянка, -ки, ж. 1) = мазанка 4. Вх. Зн. 64. 2) Раст. Viscaria vulgaris (Lychnis Viscaria L.). ЗЮЗО. 127. Ум. смоля́ночка.
Сплюха, -хи, ж. пт. Козодой. Зміев. у., Ананьевск. у. Левч. 58.
Цьвапкати, -каю, -єш, гл. = цв'якати. Вх. Уг. 273.
Чуберка, -ки, ж. = дійниця. Шух. І. 103.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГОВИСЬКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.