Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігарь

Бігарь, -ря, м. Палка. Візьму бігарь на плечі — вся моя худоба. Гол. IV. 513. Cм. биґарь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГАРЬ"
Годильник, -ка, м. Стѣнные часы. Cм. годинник. Вх. Лем. 404.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Н. Вол. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Киянка, -ки, ж. 1) Кіевлянка. 2) Богомолка, идущая на богомолье въ Кіевъ, или возвращающаяся оттуда. Понеділкує, черничить, киянок годує. Мкр. Н. 30. 3) Небольшой деревянный молотокъ у столяра. Мирг. у. Слов. Д. Эварн. Ум. кия́ночка. Я з Києва швачка, я з. Києва кияночка, а з города городяночка. Мет. 197.
Мо́жний, -а, -е. 1) Могущественный, сильный. Можний панонько. Чуб. Між иншим злом, яке чинили тоді можні люде, закопували вони межі. К. 2) Богатый. 3) = можливий. се можна, не мо́жна річ. Это возможно, невозможно.
Налічи́ти Cм. налічувати.
Нащурити, -рю, -риш, гл. Насторожить. Сидить зайчик за піччу і уха нащурив. Рк. Макс. Розморщив чоло, підніс брови і нащурив уха. О. 1862. І. 109.
Небіжчиця, -ці, ж. Покойница. Молодиці небожчицю убірали. МВ. (О. 1862. І. 91).
Одзьобати Cм. одзьобувати.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Уплямити, -млю, -миш, гл. Запятнать. Вплямив усю сорочку.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.