Бризлелина, -ни, ж. Evonimus verrucosus Scop. Cм. бруслина.
Віддалеки нар. Издали. Іще оддалеки зачув Петро глухий галас мов на ярмарку.
Зацирува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Заштопать.
Копитан, -на, м. = капитан. Їхав пан копитан, став, дівчини попитав.
Мужи́к, -ка́, м. 1) Простолюдинъ, мужикъ. До панів пан, а до мужиків мужик. 2) Мужъ. Жінка-голубочка пече млинці з полубочка, а мужик, щоб здоров, більш муки намолов. Ум. мужичо́к. Хоч у мене мужичок з кулачок, а я таки мужикова жінка. Ув. мужичище. А той мужичище взявся за бочище.
Посіпака, -ки, м. = сіпака.
П'яла. Cм. п'їла.
Рухомість, -мости, ж. Движимость, движимое имущество. Яка там рухомість у його є: свитинок латаних пара, та штани без холош. Худоба і вся рухомость при йому.
Сукрасити, -шу, -сиш, гл. Разукрасить. Ой у лузі калинонька ввесь луг сукрасила.
Челядь, -ди и -ді, ж. 1) Молодежь, молодые люди и дѣвушки. А Наталя за всю челядь славилась красою. ходити між челядь. Бывать въ собранія молодежи. На свадьбѣ челядь — это участники свадьбы изъ молодежи. Брязнули ложечками ще й тарілочками: Марусина челядь сідає вечерять. 2) Женщины (дѣвушки и замужнія). Въ томъ-же значеніи употребляется: біла челядь. Коли турки воювали, білу челядь забірали. Ні в чім буде між білу челядь піти погуляти. 3) Слуги, прислуга, домочадцы. Раз поїхав той князь на полювання, да й одбивсь у пущі од своєї челяди. Попівський хліб роспірає челяді бік. Дворова челядь. Ум. челя́дка, челя́донька, челядочка. А за сим словом бувай же здорова, не сама собою, з отцем і маткою, із своєю челядкою. Усю челядоньку порозбужала. Була челядонька, та вся заміж вийшла.
