Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

биць-биць!

Биць-биць! меж. для призыва телятъ.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 58.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦЬ-БИЦЬ!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦЬ-БИЦЬ!"
Випадковий, -а, -е. Случайный. Щирість у нас річ випадкова, що якось несамохіть виявляється. Г. Барв. 378.
Грімі́й, -мія, м. Гремящій (о Зевесѣ). Як буря налетів на їх і громом не так би Зевс грімій, як він, торохнув. К. ЦН. 194.
Дігтярі́вна, -ни, ж. Дочь дегтярника.
Жируха́ 2, -хи́, ж. = жерелуха.
Мня́та Cм. м'ята.
Оповідач, -ча, м. Разсказчикъ, повѣствователь. Левиц. Пов. 146.
Притирити, -ся. Cм. притирювати, -ся.
Роз'ясити, -шу, -сиш, гл. Открыть, обнаружить. Він узяв і роз'ясив, що Клим зумисне цо зробив. Канев. у.
Роскльовувати, -вую, -єш, сов. в. росклювати, -клюю́, -єш, гл. Расклевывать, расклевать.
Хунтовий, -а, -е. Фунтовой.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЦЬ-БИЦЬ!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.