Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігунчик

Бігунчик, -ка, м. 1) Ум. отъ бігунець. 2) мн. Въ загадкѣ: сани. Бігунчики біжать, ревунчики ( = воли) ревуть, сухе дерево (труну) несуть. Чуб. І. 313.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУНЧИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУНЧИК"
Догуля́ти, -ся. Cм. Догулювати, -ся.
До́лов нар. Низомъ. Ой долов, долов на полонині. Гол. II. 38.
Домови́к, -ка́, м. Домовой. Стука раз-по-раз, мов його домовик душить. Ном. № 3142.
Дочи́стити Cм. дочищати.
Зарачкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Полѣзть на четверенькахъ.
Комарник, -ка, м. Родъ шалаша для пастуха овецъ. Вх. Зн. 27.  
Оду.. Кромѣ здѣсь находящагося, Cм. еще отъ відумерщина до відучитися.
Освідчення, -ня, с. Изъявленіе, объявленіе, выраженіе.
Прослужити, -жу, -жиш, гл. Прослужить. А ну, каже, чи вірно прослужив (у наймах) год? Грин. І. 196.
Троянка, -ки, ж. Мать, имѣющая трехъ близнецовъ. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГУНЧИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.