Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

обруч 1

Обруч 1, -ча, м. 1) Обручъ на кадкѣ, бочкѣ и проч., въ рыболовномъ снарядѣ назыв, ятір и пр. Шух. І. 227. Cм. также решітка 5. Шух. І. 167.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 26.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУЧ 1"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ОБРУЧ 1"
Вівсянка, -ки 1) = вівсяниця. Желех. 2) Овсяная мука.
Книп, -па, м. 1) = ґнип. 2) Неотеса, мужикъ. Там ходило два: подивиться — книпи, а як загра! Лебед. у.
Курбели вбивати. Взбивать облака пыли. Желех. Cм. курделя.
Плісце, -ця, с. Ум. отъ плесо.
Прилічувати, -чую, -єш, сов. в. прилічи́ти, -чу́, -чиш, гл. Присчитывать, присчитать.
Прочаклувати, -лую, -єш, гл. Проволшебствовать извѣстное время.
Тупало, -ла, об. Человѣкъ топающій. Шейк.
Увігнутися Cм. угинатися.
Шуто нар. Недостаетъ чего либо, обычно находящагося, напр.: роговъ, уха, волосъ и пр. Если женщина скипетъ монисто, серьги, — говорятъ: Як тобі шуто без намиста и пр. Борз. у.
Щеть, -ти, ж. Родъ щетки для чесанія льна. Вх. Уг. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ОБРУЧ 1.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.