Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бирф

Бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФ"
Богобоязливий, богобоязний, -а, -е. = Богобійний. Г. Барв. 457. А той тихий та тверезий богобоязливий. Шевч. Правдива душа, навіки чесна і богобоязна. Стор. II. 75.
Буковинчик, -ка, м. Ум. отъ буковинець.
Добажа́тися, -жа́юся, -єшся, гл. Желать до тѣхъ поръ, пока..
Зазнайо́мити, -ся. Cм. зазнайо́млювати, -ся.
Калека, -ки, ж. Налимъ. Желех.
Краснопись, -сі, ж. Каллиграфія; чистописаніе. Желех.
Насталити Cм. насталювати.
Окопище, -ща, с. = окіп. Жидівське окопище, окописько. О. 1861. XI. Свид. 41.
Построїтися, -роюся, -їшся, гл. Построиться. Построївсь такий дом, що ну! Рудч. Ск. І. 92.
Рум 1, -му, м. Сухопутье. Одна чати румом, а другая судном під турчина втікала. Н. п.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРФ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.