Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бирф

Бирф, ж. мн. Ступеньки въ передвижной лѣстницѣ. То же, что и щаблі. Вх. Зн. 3.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 57.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИРФ"
Баби́зна, -ни, ж. Наслѣдство отъ ба́бки. Ця хата ще моя бабизна.
Гробови́к, -ка́, м. Як гробовики, ховаються по горищах, по погрібах..., переховують чуже, награблене добро. Мир. ХРВ. 321.
Нам'я́ти Cм. наминати.
Опакостити, -щу, -стиш, гл. Опакостить, обгадить. Як опакостить голову летуча мита, то буде лисина. Чуб. І. 55.
Підпалювати, -люю, -єш, сов. в. підпалити, -лю́, -лиш, гл. Поджигать, поджечь; растапливать, растопить. Добре вогонь горить, як є чим підпалити. Ном. Підпалили сосну від споду до верху. Чуб. V. 394. Підпалив у печі, гріє окропи. Рудч. Ск. І. 137.
Позіхи, -хів, м. мн. Зѣвота. Позіхи напали. Черк. у.
Скабка, -ки, ж. Заноза. Скабку загнав у пучку. Черниг. у.
Сніцарь, -ря, м. = сницарь.
Тріп II, -пу, м. Слѣдъ? Я у той тріп пішла до коршми. Н. Вол. у.
Цвіріньчук, -ка, м. = цвіркун. Вх. Пч. II. 27.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИРФ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.