Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігчи

Бігчи, бічи, біжу, -жиш, гл. = бігти. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЧИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГЧИ"
Відхибнути, -ну, -неш, гл. Отклониться. Ном. ІІІ.
Запри́скати, -каю, -єш, гл. Забрызгать. Огневими стрілами на німців заприскали. Мог. 133.
Звитя́жство, -ва, с. Побѣда, одолѣніе. КС. 1885. VII. 444.
Ле́скіт, -коту, м. и пр. = ло́скіт и пр.
Наупорно нар. Настойчиво. Хочу оце іти наупорно, свого не попущу ні за що. Павлогр. у.
Огудиння, -ня, с. Стебли арбузовъ, дынь, огурцовъ, тыквъ. Левиц. І. 276.
Оденутися, -нуся, -не́шся, гл. Одѣться. Оденулась молодая та й мелькнула з хати. Мкр. Н. 21.
Пороскладати, -да́ю, -єш, гл. То-же, что и роскласти, но во множествѣ.
Роздрух, -ха, м. = розрух.
Чвалем нар. Галопомъ. Біжить кінь чвалем. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГЧИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.