Адзу́с! 1) Cм. союзъ А, 6. 2) = Дзу́ски.
Варґуля, -лі, ж. Шутливо въ поговоркѣ, употребляемой при випиваніи: губа. Честь Богу хвала, а св'їті варґулі на офіру.
Відворочати, -чає, гл. безл. Быть отвратительнымъ. (Вовкулаці) треба й конину їсти й падло, — одворочає.
Вірненький, вірнесенький, -а, -е., Ум. отъ вірний.
Дра́ла нар. Бѣгомъ. Так я від його драла, одбіг з півгонів та й став. Оттут то вітри схаменулись, і ну всі драла до нори, до ляса, мов ляхи, шатнулись. дра́ла да́ти. Убѣжать, удрать. Дав од неї драла не оглядаючись. І до плуга, і до рала, і до хлопців дала драла. дра́ла дмухну́ти, дря́пнути. Удрать. Спалив оселю у Калиновського та й дряпнув драла.
Забенкетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запировать.
Прямісінький, -а, -е. Совершенно прямой. Прямісінька та рівнісінька, як струнка.
Сирян, си́ряний, -а, -е. Сырный, изъ творога, съ творогомъ. Та й привезли діжку сиру на коровай: та хвалимо Бога — сирян буде наш коровай.
Скіплина, -ни, ж. = скіпщина.
Червенодупец, -пца, м. пт. Ruticilla phoenicura.
