Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бицюня

Бицюня, -ні, ж. Ум. отъ биця.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 59.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦЮНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БИЦЮНЯ"
Голодно нар. Голодно. Той рік голодно було скрізь. Каменец.
Доте́па, -пи, ж. 1) Способность, умѣнье. Гуляти часто до півночі в пісні, в пари, у лави, в жгут; кому ж із них була дотепа, то в гроші грали в сім листів. Котл. Ен. 2) Способный чоловѣкъ.
Же́жко нар. Горячо, жарко. Їдуть, вже недалеко й пекло. — «Ей, каже вуйт, вертаймось, чоловіче, додому, мені вже дуже жежко». Чуб. ІІ. 403.
Неомильний, -а, -е. Безошибочный.
Новорічний, -а, -е. Новогодній. Желех.
Паворожка, -ки, ж. Насѣк. Сосcinella, божья коровка. Вх. Лем. 445. Cм. сонечко.
Проїсть, -ти, ж. Обжорство. Оця бо ще мені дітвора! як почне той хліб святий джвакати, — справді, наче проїсть напала. Екатер. у.
Пуць! меж., выражающее моментъ паденія, бухъ! Дивлюсь воно (вороненя) угору полетіло да й пуць на шию барану. Греб. 381. (П'яний) пуць на землю. Мир. ХРВ. 199. Пуць з неба! ось і ми, коли вам треба. Чуб. І. 248. А воно пуць з рук. Черк. у.
Сирітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ сирота. 2) Раст. Bellis perennis. Вх. Пч. II. 29.
Сп'янчити, -чу́, -чи́ш, гл. Опьянить. Як випив три чарки, так його й сп'янчило. Черн. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БИЦЮНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.