Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

біганина

Біганина, -ни, ж. Бѣготня, суматоха. Левиц. І. 318. Наробив справник біганини. Камен. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 60.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГАНИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГАНИНА"
Го́ном гна́ти. Cм. Гнати.
Закля́чуваний, -а, -е. ? ши́ло закля́чуване. У сапожниковъ: шило для подшивки лубковъ. Вас. 161.
Зацвяхува́ти, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками.
Коміть нар. Внизъ. коміть-головою. Внизъ головою. Вх. Зн. 27.
Кривенький и кривесенький, -а, -е, Ум. отъ кривий.
Лелі = лельо. Желех.
Оводень, -дня, м. = овід. Грин. І. 252.
Повідлазити, -зимо, -зите, гл. Отползти (во множествѣ).
Прохолоняти, -ня́ю, -єш, сов. в. прохолонути, -ну, -неш, гл. Остывать, остыть. А Іван як подмухав своїм духом, до воно і прохолонуло. Рудч. Ск. І. 98.
Частом нар. = часто. Ой як й узяли вражі здобишники частом до нас доїздити. Мет. 454.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГАНИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.