Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бігуха

Бігуха, -хи, ж. = бігавка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 61.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БІГУХА"
Запльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заплюва́ти, -люю́, є́ш, гл. Заплевывать, заплевать.
Калюжний, -а, -е. Болотистый, грязный, нечистый. Пити... калюжну воду. Левиц. І.
Київський, -а, -е. Кіевскій.
Охоче нар. Охотно.
Пашка, -ки, ж. Ум. отъ паха.
Перехварбувати, -бу́ю, -єш, гл. Перекрасить.
Повивірчувати, -чую, -єш, гл. Высверлить (во множествѣ).
Увесь, уся, усе, мѣст. Весь, вся, все. Задзвонили в усі дзвони по всій Україні. Шевч. 167. Цілувались, обнімались з усієї сили. Шевч. 145. Я ростікся всіма сторонами. К. Псал. 91.
Шахва, -ви, ж. Шкафъ. Чуб. І. 331. Ум. ша́ховка. Желех.
Шелюшковий, -а, -е. (шелюжковий?). шелюшко́ві уставки Родъ вышивки въ сорочкѣ. Kolb. І . 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БІГУХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.